В гості до міжнародного інтернет-телебачення АЛЛАТРА ТБ завітав лауреат Загальнонаціональної програми "Людина року" у номінації «Міський голова року 2019» - Анатолій Бондаренко.
Людина зі своїм світоглядом, зі своєю життєвою позицією, зі своїм підходом до життя, зі своїми здібностями та захопленнями.
Під час розмови з Анатолієм Васильовичем ми поспілкувалися про його досягнення в професійній діяльності, про важливість командної роботи, гармонійність та злагодженість колективу, про те, що таке справжня людина, які людські якості найбільш цінні, що надихає та мотивує діяти на благо інших людей.
Анатолій Бондаренко вважає, що найцінніше в Черкасах - це не дороги, не архітектура, це - Люди.
Також Анатолій Васильович поділився своїм баченням суспільства майбутнього, благотворчого суспільства, суспільства, в якому кожному із нас хотілося би жити і творити. Зазначив, з чого необхідно починати кожній людині для того, щоб досягти такого суспільства. Розвивати такі якості. як доброта, чесність, взаємопідтримка, повага.
Передача "ПРЕЦЕДЕНТ"
СУСПІЛЬСТВО. ОСТАННІЙ ШАНС. Перша міжнародна конференція на платформі МГР АЛЛАТРА 11 травня 2019
“Зміна клімату. Початок великої біди”
Єдине Зерно | Життя. Любов, що дарує Свободу | Фільм другий. Частина 1
МАЙБУТНЄ ЗАРАЗ. Новий проект МГР «АЛЛАТРА». Творче суспільство — щасливе суспільство.
МІЖНАРОДНИЙ ГРОМАДСЬКИЙ РУХ «АЛЛАТРА» https://allatra.org/uk
E-mail АЛЛАТРА ТБ: [email protected]
Текстова версія розмови з мером м. Черскаси Анатолієм Васильовичем Бодаренко
(Примітка, скорочення в тексті: ведуча - В; Анатолій Васильович Бодаренко - АВ)
В: Добрий день! Сьогодні наш гість - мер міста Черкаси, лауреат загальнонаціональної премії «Людина року - 2019» в категорії «мер міста» Анатолій Бондаренко.
Анатолій Васильович, добрий день. Ми дуже раді бачити Вас на міжнародному інтернет-телебаченні АЛЛАТРА ТВ.
АБ: Добрий день!
В: Премія, на яку Ви номінуєтесь, - «Людина року». По-перше, хотілося б Вас привітати з номінацією і хотілося б запитати. Скажіть будь ласка, що для Вас означає «Справжня людина», що для Вас означає «Людина з великої літери»?
АБ: Коли трапилася така подія, то це говорить про те, що Україна тебе побачила, Україна побачила твою працю, Україна побачила людей твого міста. І я скажу, що це не моя номінація, це номінація нашого міста. І мені надзвичайно приємно, що більшість жителів нашого міста, вони дбають, переживають і хочуть, щоб наше місто розвивалося, щоб про наше місто чули, вони хочуть просто любити своє місто і жити. Для мене ця номінація - це певне визнання, це ще один крок вперед і стимул для того, щоб рухатися і не зупинятися на досягнутому.
В: Анатолій Васильович, поділіться, будь ласка, які досягнення за 2019 рік Ви вважаєте найважливішими у своїй діяльності?
АБ: По-перше, я повинен сказати, що одним з наших найбільш важливих досягнень в 2019 році було найбільша кількість квадратних метрів (на одного жителя міста Черкаси) капітально відремонтованих доріг міста.
У 2016 році ми були перші в Україні, і в 2019 році ми це повторили, і побили свій рекорд. Наша команда, наш колектив, він працював 24 години на добу, щоб досягти цього результату.
І я скажу, що ми не будемо зупинятися на досягнутому, починаючи від ремонту доріг, тротуарів, будівництва нових футбольні та спортивних полів, реконструкції стадіонів, будівництва нових об'єктів інфраструктури, спортивних залів, покупки нового медичного обладнання, будівництва парків і скверів, будівництва зоопарку, який сьогодні один з кращих зоопарків України і фактично номінований на найкращу експозицію в Європі. І ми будемо працювати, тому що ми маємо унікальну природу, ми маємо річку Дніпро, ми маємо чудові пейзажі. Але найважливіше, ми маємо хороших, працьовитих, чесних, порядних людей, і ми любимо їх, бо ми любимо вас, черкащани.
В: Ви ділилися про те, як зараз Ви розвиваєте освітні установи і освіту. Могли б трохи це розкрити? Тому що Ви дуже цікаві моменти говорили про те, як зараз школи і садки функціонують.
АБ: В першу чергу, коли я прийшов, ми чітко усвідомили, що потрібно зробити радикальні кроки в цьому напрямку, заборонити побори, які відбувалися в школах, садочках, в різних освітніх установах. І ми це вирішили один раз і назавжди.
Адже педагоги, на що вони збирали? Вони збирали на миючі засоби, на канцтовари. Ми дали їм це. Ви знаєте, спочатку навіть був такий рух опору, а потім вони зрозуміли. І через рік, коли я спілкувався з директорами, вони кажуть: «Знаєте, ми спочатку не розуміли, як ми будемо жити.
Але коли нам перший раз привезли миючі, коли нам привезли канцтовари, коли нам все привезли, і ще на кожного учня школи чи садочка дали 300 грн на рік або, відповідно, 200 грн, - ми зрозуміли, що не розуміємо, як так може бути і чому цього не було ».
Також і в лікарнях: перший день в лікарнях безкоштовно, незалежно від того, якої складності людина потрапляє, чи потрібна йому операція, він безкоштовно отримує повну допомогу наших лікарів за рахунок міського бюджету.
Також діти: дитячий садок, школа. Часто батьки зверталися до нас з тим, що коли діти хочуть відвідувати гуртки (у нас чудовий Будинок дитячої та юнацької творчості, близько 4 500 дітей, які там займаються, у нас відмінні гуртки по всьому місту), то виникає питання: «А як ми будемо добиратися, адже 3 рази проїхати бабусі з онуком - це гроші?»
Коли ми порадилися з нашою командою, то насамперед зробили 50% компенсації, а потім і 100%. Сьогодні студенти і діти, і учні їздять безкоштовно. У нас відразу ж збільшилася кількість дітей, які відвідують гуртки: спортивні гуртки, художні гуртки та інші. У нас фактично на 40-50% підвищилася відвідуваність.
У нас, можна сказати, підлітки «кинули» вулицю, кинули погані, шкідливі звички, вони почали займатися спортом. На сьогоднішній день відкрилося багато нових спортивних установ починаючи від залу гімнастики (такий зал є тільки біля Києва, де олімпійська збірна займається, і в Черкасах), футбольні поля, баскетбольні арени, арени для боксу - все розвивається.
І я відверто скажу, що у цьому році в області освіти, культури і спорту ми хочемо зайняти перше місце в країні. Це наша амбітна мета. Тому що по дорогах ми займали двічі, повинні займати і по спорту. Ми повинні розвивати культуру, ми повинні показати приклад нашим дітям. Ми нашою командою двічі в тиждень граємо в футбол (це багато чиновників міської ради), проводимо змагання різного виду, ми самі приймаємо в них участь, ми встановлюємо рекорди України з танців, зі співу колядок ... Тобто ми хочемо бути в авангарді нашої країни. Ми хочемо бути не тільки містом в центрі України, а ми хочемо бути центральним містом України.
В: Це така чудова та надихаюча ініціатива і мета - розвиток. І також я знаю, що у Вас дуже відкритий підхід в роботі. І, наприклад, міська рада відкрита для всіх відвідувачів. Скажіть будь ласка, як Ви прийшли до цього?
АБ: Бувають такі дні, коли ти вранці виїжджаєш об'їжджати місто, потім десь виходиш і йдеш
пішки до свого робочого місця. І ти не можеш до 10:00 дійти, тому що ти йдеш, спілкуєшся з людьми, обговорюєш проблеми міста, все обговорюєш. А потім, коли ти заходиш в кабінет, не можеш прийняти по роботі своїх чиновників, так як безліч людей, безперервний потік. І вже 11:30, а ти згадав, що треба починати проводити нараду ... Тому що люди йдуть, люди йдуть зі своїми проблемами. Є такі проблеми, що максимально хочеться допомогти людині.
Не всі йдуть з проблемами матеріальними, житлово-комунальними, а є люди, які просто йдуть поспілкуватися, які хочуть підказати, порадити, як працювати. Ви знаєте, я надзвичайно (в неробочий час) люблю спілкуватися з тими людьми, які побудували Черкаси, які були в авангарді розвитку міста, які побудували заводи, побудували школи, які керували і які робили. І головна їх оцінка моєї роботи - то, що вони говорять: «Так, ми побудували місто, ми побудували «Азот», ми побудували палаци, будинки культури ... Але Ви знаєте, такого темпу ремонтних робіт на дорогах ми не могли досягти навіть в ті часи". Це, напевно, найголовніша заслуга! І ти розумієш, що потрібно далі працювати ліво і вправо, тому що це забирає час, а потрібно рухатися і йти до своєї мети.
В: Ви кілька разів виділяли те, що це робота команди. Як Вам вдалося сформувати таку команду, налагодити в ній таку взаємодію, що вона ефективна, спрямована на розвиток, на досягнення позитивного результату?
АБ: Знаєте, найголовніше - кожен повинен займатися своєю роботою. Лікар повинен лікувати, вчитель повинен вчити, керівник повинен керувати і задавати тон всій роботи. Ми потрібні в першу чергу для того, щоб робити свою роботу. І кожна людина повинна добре вміти робити свою роботу і виконувати її з повагою до суспільства, виконувати її якісно, виконувати її вчасно і жити нею, цією роботою. Це найголовніше в житті.
В: А на рівні людських стосунків яка атмосфера повинна бути в команді для того, щоб дійсно люди ефективно взаємодіяли між собою, ефективно працювали один з одним?
АБ: Я скажу, що коли є взаємодія, коли є розуміння, тоді є і результат. Рухатися треба! Якщо ти поставиш собі мету і і ця мета правильна, то ти повинен рухатися до цієї мети, незважаючи ні на що. Тому що ти знаєш, що це принесе багато користі людям, які підтримали тебе, коли вибирали і коли сподівалися. І найголовніше - виправдати їх надії.
В: Які цінності Ви вважаєте найважливішими в людях, і в професійній діяльності, і в житті? І якими керуєтеся саме Ви?
АБ: Найважливіші цінності в житті - це людяність, доброта, сім'я. Чиновники ... їх же бачать тільки з одного боку. Люди не бачать внутрішнього, що відбувається у тебе в душі, як ти переживаєш, як ти живеш. Як ти переживаєш, коли побачив десь сміття на вулиці, ти турбуєшся: чому воно не прибране, чому якась яма там з'явилася. Часто наші люди бачать тільки фактичну оболонку керівника, а не те, як він живе: як він живе в родині, чим він займається, чим він займається в неробочий час. Зараз, на жаль, доводиться в неробочий час тільки спати, тому що більше часу не вистачає ні на що.
Напевно, добро - це те, що може сьогодні об'єднувати суспільство. Тому що Ви бачите, яким фактично став наш світ: люди не займаються тим, щоб доносити добро, спілкуватися, пояснювати, збиратися, обговорювати теми. Люди зараз більше втратили: вони обговорюють людей, розумієте ... Це дуже неправильно. Розумні люди обговорюють завжди події, що відбуваються в світі.
В: Яке суспільство хотілося б бачити? Те суспільство, в якому Ви були б щасливі, в якому Вам, Вашій родині, людям навколо було б жити комфортно?
АБ: Хотілося б, щоб це суспільство навчилося в першу чергу вибирати, навчилося розбиратися в людях, навчилося творити Добро, жити в Любові. Тому що хотілося б жити в країні, де закон був би один для всіх, верховенство права, де суспільство розвивалося б, зрозуміло, за конституцією, а не де створювалися б закони для того, щоб їх просто не виконувати. Хотілося б жити в цивілізованій, нормальній країні, де були б рівні всі, незалежно від того, якого рангу чиновник або прокурор, або простий слюсар, або двірник, - хотілося б, щоб вони так само спілкувалися.
В: А як важливо для цього самим людям брати на себе відповідальність і яку участь кожної людини в цьому процесі? Ось в тому суспільстві, яке ми формуємо, в якому ми живемо, в якому будемо жити.
АБ: За своє життя, зрозуміло, що ти несеш відповідальність. Напевно, перед Богом за своє життя: які ти вчинки робиш, що ти твориш, як ти живеш. І я думаю, що життя - така річ, що завжди все, що ти зробив, воно повертається. Коли ти твориш добро, воно повертається сторицею. Коли ти робиш зло, зрозуміло, що воно теж тебе наздоганяє, незалежно скільки часу пройде.
В: Що всіх людей об'єднує внутрішньо, що у нас є спільного?
АБ: Я думаю, що всіх людей об'єднує внутрішня Любов, любов до ближнього. І якщо ти вмієш віддавати доброту, частинку своєї Душі, то ти можеш жити і можеш бути щасливим, - це найголовніше правило в житті.
В: А що ми можемо зробити для того, щоб ця найкраща частина, кращі якості розвивати і в собі, і щоб в суспільстві вони ставали домінуючими?
АБ: Перше: потрібно на сьогоднішній день нести Добро в суспільство. Я хотів би навести приклад. Ви знаєте, я в своєму житті більше задоволення отримую, коли я йду по дорозі і спілкуюся з простими людьми: з двірниками, з сантехніками, які на вулиці, з працівниками, які кладуть асфальт, які ремонтують дорогу. Вони прості, людяні, вони розуміють. Спілкуєшся з ними на їх мові. Ти відчуваєш, чим живуть люди.
В: Що для Вас благотворче суспільство, як Ви його розумієте?
АБ: Ви знаєте, жертовність ... фактично благотворчі люди, які віддають себе, віддають щось, для чогось - це люди дійсно з великої літери. Це ті люди, які повинні сьогодні вести суспільство, тому що, на жаль, нашому суспільству не вистачає таких хороших подій. Подивіться, що відбувається на телеканалах. Номер один - це вбивство, пограбування, стихійне лихо, голод, якісь інші надзвичайні події. Чому люди не говорять про Добро, що відбувається, як відбувається, що потрібно бачити, що потрібно об'єднуватися? Ще вважаю, що, тільки об'єднавшись, ми можемо досягти мети і можемо досягти бажаного результату. Для мене в цих словах закладено надзвичайно багато, закладено те, що повинно відбуватися в суспільстві. Давайте скажемо такими короткими фразами: люди, давайте будемо добрішими, давайте будемо поважати один одного, давайте будемо вітатися один з одним, давайте будемо любити один одного. Дивіться, яка ми красива нація, ми чудові люди, і ми повинні бути в авангарді світу.
В: Якщо торкнутися таких моментів, якими хотілося б бачити, наприклад, освіту, медицину? Можна взагалі брати такий рівень, який охоплює весь світ, щоб ти розумів, що в яку б країну ти не приїхав, ти розумієш, що це буде так.
АБ: Номер один - це гарна освіта, тому що це майбутнє для нас. Хороша освіта для дитини, яка потім поверне сторицею свої знання і любов до рідного міста. І я Вам скажу, що наше місто дуже багато робить позитивних змін у сфері освіти починаючи від шкіл, дитсадків; реалізує багато програм. Я вже не кажу про спорт, який на сьогоднішній день виходить на одне з провідних місць у вихованні наших дітей.
В: Анатолій Васильович, коли Ви говорили про те, що є внутрішньою опорою для Вас, Ви виділили роль своєї сім'ї і роль своєї матері. Ви могли б, будь ласка, більше розкрити, чому саме матері, що вона дає? Яке внутрішнє відчуття? Так само і родина. І розкрити момент, яка взагалі роль жінки в суспільстві?
АБ: Ви знаєте, сім'я - це головні цінності. Моя мама народилася в славній трудовій сім'ї на Черкащині. Зрозуміло, що ця сім'я привчила мене працювати з дитинства, вона привчила мене віддавати Добро людям. Ця сім'я була для мене взірцем, як потрібно працювати, як віддавати себе суспільству, як жити. Сьогодні моя мама для мене - це зразок жінки. Це зразок жінки, це людина безмежної енергії. Це людина, яка завжди була душею компанії, і це людина, яка завжди вела за собою. Моя мама - це Людина з великої літери, це та людина, яку я люблю. Наша сім'я завжди відрізнялася надзвичайної добротою, допомогою людям, підтримкою сусідів, знайомих, рідних, близьких. Для мене це зразок, і я не повинен підвести пам'ять про своїх дідів, про своїх прадідів, які творили, які працювали, тому що для мене це святе.
В: Тобто це ті цінності, які потім супроводжували Вас все життя?
АБ: Так, це ті цінності. Знаєте, ці цінності, які виведуть нашу країну.
В: А ще хотілося б також повернутися до питання про жінок. Ви так розповіли, що мама є для Вас прикладом енергійності, доброти і трудової діяльності. А яка взагалі роль жінки в суспільстві?
АБ: Я як керівник-чоловік скажу так: якщо ти хочеш зробити хорошу справу - доручи її жінці. Тому що це буде правильно, це буде результат. І цей результат буде вчасно. Це буде виконано. Мені дуже приємно працювати в колективі, де більшість жінок. Я постійно працював з жінками, і це дуже ... Жінки об'єднують наших чоловіків і надихають нас творити. Для мене жінки - це зразок, це зразок материнства, взірець ставлення до роботи, взірець ставлення до людей, до Любові, як потрібно жити. Це жінки. Ось жінка - це свята людина. Я скажу, я не знаю, що потрібно нашим українським жінкам. Їм потрібно ... їх потрібно увічнити і потрібно побудувати їм пам'ятники ще за життя.
В: А яким тоді повинен бути чоловік?
АБ: Чоловік, якщо він буде хоч на 10% таким, як українська жінка, він буде безцінним.
В: Коли говорили, що об'єднує людей, Ви також говорили про любов. А що для Вас Любов в її
вищому розумінні?
АБ: Знаєте, кожен по-різному може розуміти Любов. Я кажу, що щасливі люди вміють любити, вміють любити кохану дружину, вміють любити дітей, які вміють любити маму, вміють любити ближнього. Це ті люди, які дійсно щасливі. Для мене Любов - це таке повноцінне почуття: просто потрібно любити життя, потрібно насолоджуватися життям, потрібно любити, потрібно віддаватися суспільству, віддаватися людям, і воно завжди до тебе повернеться. Ось так на сьогоднішній день повинен будуватися світ. Ось цього не вистачає, цього не вистачає українцям: любити один одного.
В: Дякую! В одному інтерв'ю Ви говорили, що Вашою улюбленою книгою є книга Річарда Баха «Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон». Хотілося б запитати, які саме моменти Вас в ній надихнули? Що саме для Вас є важливим?
АБ: Ви знаєте, я скажу так: я, можливо, не можу повторити, але коли він піднімався на небо і кожен раз коли падав, його рухи ставали чіткіше і чіткіше, і він відточив їх настільки, що він міг робити все ідеально. Так і в нашому суспільстві: коли ти рухаєшся до мети, ти повинен в першу чергу бути прикладом для всіх. Так і Чайка, який робив свої рухи, і потім він повів за собою молоде покоління. Він його вчив, він був лідером. Ось так. Ви знаєте, ця книга надихнула мене балотуватися в мери. Тому що в цей період мого життя я був уже главою селища міського типу в райцентрі, а потім ми переїхали в Черкаси, - і ця книга дала мені поштовх. І знаєте, коли кожен раз думаю: ну все, втомився вже, можливо, вже потрібно молодим якимось допомогти. Коли приходиш - там розчарування, щось не виходить ... І коли перечитуєш цю книгу, то надихаєшся, йдеш на роботу, працюєш і відточуєш свою майстерність для того, щоб твої рухи були ідеальні.
В: На цьому моменті ми підготували для Вас подарунок від Міжнародного громадського руху «АЛЛАТРА», від нас волонтерів. Це книга, яка надихнула нас, яка надихнула нас змінюватися і сприяти тому, щоб позитивні зміни відбувалися в навколишньому світі. Це книга «АллатРа».
АБ: Дуже приємно. Я скажу такі слова: чим приємний цей подарунок? Я скажу так: людина, яка хоче змінювати суспільство, в першу чергу повинен змінитися сам. Це найголовніший гасло на сьогоднішній день. Спасибі я обов'язково прочитаю вашу книгу. Обов'язково прочитаю і подивимося, можливо я ... вона мене надихне на нові звершення, на серйозні звершення.
В: Останні 80 сторінок в ній якраз стосуються теми суспільства, благотворчого суспільства, і показують можливість, яким воно може бути і що людям для цього потрібно зробити. А також прикладом колективної роботи є книга «Єдине Зерно». Це результат роботи самих волонтерів. Це дослідження в рамках проекту «ЄДИНЕ ЗЕРНО». Ми досліджували релігії, культури всього світу для того, щоб виявити те єдине зерно, на підставі якого базуються всі культури і релігії. І цей результат в книзі «Єдине Зерно».
АБ: Дякую! Дуже приємно.
В: І також хотілося б Вам представити проект «7 основ АЛЛАТРА» - Глобальну партнерську угоду АЛЛАТРА. Це проект для сфери бізнесу та управління - ті основи, на яких взагалі може базуватися людяне взаємодія в будь-яких сферах.
АБ: Ви читаєте мої внутрішні думки. Ви знаєте, я люблю говорити, що я люблю людей незалежно від віросповідання. І Бог у мене Всередині, в Душі, Незалежності від того, до якої церкви я ходжу. А коли ти віриш у Бога Всередині, то ти, напевно, та людина, яка Дійсно буде допомагати людям.
В: Ми можемо зараз подивитись основ и зачитати ту, яка Вам найбільше відгукнеться.
АБ: Цінність життя в свободі вибору. Тільки належне володіння собою, духовно-моральне самовдосконалення призведе людей до єднання, благотворення і набуття духовного надбання. Напевно, духовно-моральне самовдосконалення призведе людей до єднання.
В: Клас, спасибі! Тут теж можна вібрато красиві фрази з книги «АллатРа».
АБ: Дуже красиві вирази. «Коли в суспільстві стані модним и популярних делать добро, безкорисливо допомагати людям, безоплатно служити на благо суспільства, володіті такими якости, як чесність, відповідальність, сумлінність, в загально, бути справжнього Людиною - це підхоплять багато».
В: Анатолій Васильович, ми Вам дуже вдячні за сьогоднішнє інтерв'ю! Хочеться ще раз привітати Вас з номінацією на
ремію «Людина року», побажати Вам досягнень, Успіхів, натхнення и в професійній діяльності, і Взагалі в Вашому жітті. Дякую Вам за інтерв'ю!
АБ: Дякую!
В: Анатолій Васильович, скажіть, будь ласка, що б Ви Хотіли побажати всім глядача АЛЛАТРА ТВ и Взагалі всім людям в усьому мире?
АБ: Я Хотів бі, щоб люди об'єднувалися заради добрих справ, щоб люди творили Добро. Це Головні цінності в жітті. І любили один одного!